Студенти — люди унікальні та універсальні. Крім навчання, вони ще вміють відпочивати, і, навіть, намагаються працювати. Чи не в кожного студента знайдеться рецепт: як вдало поєднати освітній процес з робочим із найменшими втратами та найбільшою вигодою для обох.
Звичайно, на двох стільцях не всидиш, але відчуття впевненості в грошовій спроможності свого гаманця, як правило, перемагає. Так, за даними Державного інституту сімейної та молодіжної політики, нинішні студенти починають працювати вже з першого курсу, а ось десять років тому масові підробітки починалися лише з третього курсу. Дійсність така, що кожен третій першокурсник уже працює чи мав досвід працевлаштування.
На другому курсі досить складно знайти роботу, адже роботодавці вважають, що ти зовсім “зелений” і ще не знаєш, навіть, базових речей, тобто залишаються тимчасові підробітки,-говорить Ярослав, студент Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України.
За статистичними даними 47 % студентів працюють не за своєю майбутньою спеціальністю. І виходить, що самостійні заробітки студента-початківця нестабільні і далекі від його професії.
Студент шукає роботу
Так, серед вакансій для студентів один із сайтів пошуку роботи пропонує їм попрацювати копірайтером, кур’єром, промоутером тютюнової компанії, таємним покупцем, продавцем у магазині, агентом, розповсюджувачем листівок, водієм таксі тощо.
Щодо заробітку, то він, як погода, мінливий. За роль таємного покупця, наприклад, у Чернігові пропонують від 30 до 150 грн за візит. Широкий ціновий діапазон винагороди залежить від складності «операції». «Але, як правило, більше 50 грн ніхто ще не отримував”,— стверджує покупець «під прикриттям» із 5-місячним стажем, Олена Якименко.
Щодо «швидких грошей», то поповнити власний бюджет можна завдяки кількагодинній промоутерській роботі.
Шкода тільки, що деяким студентам доводиться заробляти свої основні кошти, щоб була можливість щось купити і не просити на це гроші у батьків.
Так, можна пригощати покупців супермаркету акційним сиром чи ковбасою, якщо не завадить самолюбство, зустрічатимете з листівками перехожих біля станцій метро чи розважите їх у костюмі мультиплікаційного, казкового персонажа. А під вечір студентський гаманець поповниться кількома сотнями гривень.
Отримати все й відразу, або до диплома додається…
Уже на старших курсах можна замахнутися на серйозну профільну роботу за спеціальністю. І тоді, крім диплома, бакалавра, наприклад, можна отримати реальний досвід, рекомендації, врешті-решт, корисні знайомства, а не просто освіту — щось «трохи вище середнього», як вважають деякі роботодавці.
«Пам’ятаю на третьому курсі почав працювати в юридичній фірмі,— каже випускник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України (АПСВ), Олексій, — деякі лекції та семінари доводилося пропускати. Не всім викладачам це подобалось, але вдячний тим, хто розумів і йшов на поступки. Адже після здобуття диплома мені вже не потрібна була практика, як моїм однокурсникам. Уже через рік я зі своїм другом відкрив власне юридичне бюро».
Студенти, які вивчають іноземну мову, на старших курсах часто працюють репетиторами та перекладачами.
“На четвертому курсі, – розповідає студентка Києво-Могилянської академії, Ірина, – працювала викладачем англійської мови. Робота навчанню не заважала, адже заняття були, як правило, ввечері. За годину репетиторства отримувала 80 – 100 грн. Тож за навчальний семестр заробила на літній відпочинок”.
Більшість викладачів не схвалює «заробітчанський дух» студентів. Адже, якщо працюють, значить думають, що все знають, але пропускаючи лекції, отримують справжні прогалини в теоретичних засадах обраної спеціальності.
Проте є й такі, які переконані, що студенти повинні практикувати вже в університеті, і йдуть на поступки.
«Добре, коли студент вже працює за спеціальністю, – упевнений Андрій Степанович Гедьо, викладач Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”,- але це не повинно бути перепоною для навчання. Знаю багатьох студентів, які вивчають юриспруденцію, а у вільний від занять час займаються практикою. Деякі, навіть, працюють так, щоб оплатити навчання”.
І все-таки вдало поєднати навчання і роботу складно і не всім це вдається. Звичайно, додаткові кошти, фінансова незалежність, отриманий досвід тішитимуть заклопотаного, часом сонного, студента. Але упущені знання вже не наздоженеш…
Проте, з іншого боку, доля може всміхнутися, і тоді питання про те, куди піти на роботу, що автоматично додається чи не до кожного виданого диплома, стане неактуальним. Адже випускник продовжить працювати там, де розпочав свою трудову діяльність, ще будучи студентом.
Людмила Гаврутенко
